Звернення директорки Слобідського НВК до учнів
СПОВІДЬ МОЄЇ ДУШІ…
За вікном весна. Вбираю кожною клітиною свого тіла цю найкращу пору року. Тамую подих, хвилююся і чекаю, вкотре чекаю зустрічі з дітьми, щоб віддати їм часточку свого серця, своєї душі.
Та зараз мій погляд прикутий до монітора, я блукаю тенетами Cвітової Павутини Інтернету. Так, саме блукаю, ніби у дивному і безмежному лісі заблудилася. Заглядаючи під кожний кущик чи у глибокі зарослі: чи бува не знайду там якусь чарівну квітку, а може рідкісну рослинку, а якщо пощастить то і ягідку чи гриба… Адже як я зможу донести до своїх учнів іскорку знань? Я повинна знайти те джерело, яке освітлює шлях до пізнання кожній дитині, яке іскриться і пломеніє, вабить і кличе оволодівати нове, невідоме …
Заходжу в клас. Довірливі очі дивляться на мене. Чекають. Від мене чекають знову чогось нового, цікавого. І щоб не було сумно, і щоб не важко…Чим же сьогодні я здивую вас, мої школярики? Піду пошукаю у свої чарівній «кімнаті чудес» якийсь магічний прилад, візьму до нього цікаву історію, а ще промовивши казкове заклинання, оживлю його і відпущу на волю гуляти від учня до учня, від парти до парти і так по колу, по всьому класу… Адже сьогодні його день, день виходу у світ разом із вічними і нетлінними законами природи…
Віртуальний світ обмежений, там усе є, але доторкнутися до нього можна хіба що комп’ютерною мишкою. А як побачити допитливі вогники дитячих оченят? Як відчути , коли ви, мої учні, радієте за свої успіхи, чи зажурені через невдачі? А як подарувати свою усмішку кожному з вас за ваші старання? І саме головне, як почути дивовижну і нічим незрівнянну мелодію шкільного дзвінка?
Ми обмежені у цьому і зараз як ніколи відчуваємо ці невидимі кордони, які не відпускають нас із своїх домівок. Але весною повертаються у рідні краї птахи із далекого вирію, щоб милувати нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами. Тож незабаром і вся шкільна родина повернеться до своєї рідної домівки – школи, країни дитинства, де живе сучасне і твориться майбутнє.
І знову оживуть радісним дитячим гомоном шкільні коридори і подвір’я. І знову розквітне наша шкільне суцвіття пелюсточками допитливості і радості, посмішок і щирих зізнань…
Усі ми поспішатимемо на зустріч із безтурботним і щасливим дитинством.
Свято у це вірю і щиро сподіваюсь у переддень світлого і величного Христового Воскресіння.
У ці святкові пасхальні дні Воскреслий Спаситель входить у кожен дім. Він стукає у кожне серце людське та дарує нам Любов, Радість, Мир і своє благословення.
Тож ЗАЛИШАЙМОСЯ ВДОМА , щоб зустріти цю щасливу мить оновлення і зцілення.
Нехай Світле Христове Воскресіння принесе кожній родині міцне здоров’я, щастя, любов і душевний спокій та надію на те, що скоро ми повернемося усі до звичного укладу життя.
Хай Бог дарує кожному здоров’я і достаток. Веселих Вам і радісних Великодніх свят! Смачної паски!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!