Звернення директорки Котелівського НВК до учнів
Дорогі котелівські школярі та школярки, дівчатка й хлопчики, юнаки та юнки!
Напередодні Великодніх свят звертаюся до вас я, ваш директор школи.
Любі діти! Вчора пройшлася коридорами нашої рідної школи, і сум овіяв душу: порожньо, аж моторошно! З портретів у кабінетах сумно дивилися на мене Шевченко й Франко, Гете й Шиллер, Ньютон і Ейнштейн, Магеллан і Колумб, Мазепа й Хмельницький та здивовано запитувати: » А де це ваші дітлахи? Щось сумно без них. Хай би вже бешкетували, аби тільки повернулися до класів»…
Насправді це не пости, вчені й гетьмани, а моя душа стрепенулася від внутрішнього монологу…
Більше місяця не бачу ваших очей – сірих, зелених, карих, голубих, веселих сумних, іронічних, вірних, допитливих!
Сумно без веселого щебету і чудернацьких запитань, меншеньких, без запального бешкету середніх класів, без творчого блиску закоханих очей старшокласників і старшокласниць.
Сумно без гупання м’яча і ваших шалених уболівань у спортзалі, без цюкання молоточків і пахощів дерева у майстерні, без вашої пісні і танцю у святковій залі.
Тепер я добре знаю: ви, діти, - сенс нашого вчительського буття!!!
За високою активністю виконання вами домашніх робіт я відчула, що й ви сумуєте за школою і любите її неймовірно!
За час карантину більшість із вас навчилася вчитися самостійно. Це великий плюс! Може, вашим батькам і нелегко, але вони теж поринули подумки у свої шкільні роки і не раз добрим словом згадали наших незабутніх учителів, які відійшли у вічність, і ще раз подякували їм за науку.
Моя душа в очікуванні прийдешнього дива: ми з вами разом у школі, йде урок, десь співають, десь гупають м’ячем, з їдальні пахне стравами з новомодного меню…І так буде!!! Зустрінемося, щоб ніколи ТАК не розлучатися, лише на вихідні і канікули.
Любі котелівські школярі! Вітаю вас з Великодніми святами. Бажаю неба блакитного, сонця ласкавого, щастя веселкового, сил могутніх, радості весняної!
Будь здорова, наша шкільна котелівська родино!
З любов’ю ваш директор Віталіна Крупник