ЦЕЙ СВІТ ВРЯТУЮТЬ ГЕРОЇ. ТАКІ, ЯК ДМИТРО ІСТРАТІЙ
Сьогодні у нього - день народження. І йому принесли квіти - оберемки, ціле море квітів. І запалили свічі - сотні свічок. Мабуть, звідти, з високих Небес, він їх побачив - тата й маму, доньку і сина, дружину, рідну школу, односельців...
Йому, Герою-захиснику, навіки 37. І не вітань слова лунали - слова пам'яті. У день народження Дмитра Істратія на стінах рідної школи в Динівцях йому відкрили пам'ятну дошку. Тепер щоранку рідне обличчя зустрічатиме маму і дружину-вчительок, дітей. Донька Даша, син Давид, мама, тато і дружина зняли прапор України, відкривши меморіальну дошку.
Дмитро Істратій більшу частину свого трудового життя віддав місцевому самоврядуванню, працював на ДП "М'ясо Буковини", а коли прийшла біда, зробив те, що має зробити чоловік, - пішов боронити країну. Він пішов на фронт 26 лютого 2022-го, а 5 січня нинішнього року загинув, захищаючи фортецю Бахмут.
Побратими завдячують йому своїм життям, а власне він поклав за нас із вами.
Усіх мов світу замало, щоб висловити свою вдячність Герою і співчуття - його рідним, зазначила, звертаючись до динівчан, голова Новоселицької МТГ Марія Нікорич. І ця дошка - нагадування, якою дорогою ціною нам дається свобода і незалежність.
Дякували Герою староста Динівців Раду Штефлюк, директорка ліцею Валентина Чубрей, представник військових Дмитро Блейбер. Поклонилась пам'яті захисника начальник відділу освіти Новоселицької міської ради Аделіна Руснак.
Для диновецьких ліцеїстів це точно не був черговий захід. Це, ніби доторкнутись серцем до подвигу, який здійснив їх односелець. Хлопці і дівчата плакали, читаючи посвяти Дмитру, несучи квіти і запалюючи лампадки. А потім довго не хотіли розходитись...
Навіки тридцятисемирічний... І у день його народження усі квіти - його пам'яті. По завершенні церемонії відкриття голова громади разом з рідними, колегами відвідала могилу Дмитра Істратія - щоб поклонитись пам'яті Героя.
