ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ – ЯКЩО МИ ПАМ’ЯТАЄМО
Сумувало небо, плакали люди…
В Новоселицькому ліцеї №1 сьогодні відкрили пам’ятні дошки Героям-випускникам, які загинули, боронячи Україну.
Юрій Луз’янов, Валентин Чупак, Сергій Годнюк і Богдан Пульберг віднині щоранку зустрічатимуть своїх учителів та нинішніх і майбутніх ліцеїстів. Такі світлі обличчя, добрі очі і щирі погляди… Такими вони залишаться назавжди. У чорному граніті. В спогадах рідних, які тільки ними і житимуть. В пам’яті тих, хто цих хлопців ніколи не знав, але вічно буде вдячний їм за подвиг.
Ні, це не високі слова: Ці мужні чоловіки пожертвували своїми життями – щоб жили ми. І ми просто не маємо права цього забувати.
«Вони мали жити! Ці хлопці мали жити і розбудовувати нашу країну, бути із своїми сім’ями, радіти сонцю, а вони пожертвували своїм життям!..» - перший заступник голови Новоселицької МТГ Сергій Арсеній подякував рідним за їх синів, чоловіків і батьків.
Усіх чотирьох свого часу мав за честь навчати офіцер 4-го відділення РТЦК та СП Дмитро Блейбер, а у Валентина Чупака він був класним керівником: «Вони були звичайними школярами, а стали справжніми героями. Честь!»
Зі словами вдячності виступив директор ліцею Олег Петров, запевнивши, що рідна школа пам’ятатиме своїх випускників. Поклонилась пам’яті Героїв начальник відділу освіти Новоселицької міської ради Аделіна Руснак.
Розривалося серце від болю, коли мікрофон узяла в руки Дора Чупак, вчителька цього закладу, мама одного із героїв – Валентина Чупака і перша вчителька Сергія Годнюка. У кожному слові – біль, який не загоїть ані час, ні люди.
Як жити з цим болем?! Як?! Трохи легше стає, коли його розділяють люди. Рідні, близькі, представники влади громади, вчителі, ліцеїсти – усі зі сльозами на очах і квітами в руках були сьогодні тут, віддаючи данину шани Героям.
Ні, Герої не вмирають – якщо ми пам’ятаємо.
