«ТА ЦЕ ВІЙНА – ВАЖКА І ЗЛА. НАЙКРАЩИХ ЗАБИРА ВОНА...»
Роман ЯЩУК, Герой-захисник з Новоселиці, – з тих, найкращих, хто своє життя поклав на вівтар України. Побратими присвятили йому віршовані рядки, з яких ведуча і розпочала сьогодні церемонію відкриття меморіальної дошки. Роман Станіславович народився і провів свої шкільні роки на Вінничині, тому дошку встановили на стінах будинку, де він прожив щасливі роки з дружиною Яною та донечками.
Донечки Світлана і Христинка і відкрили рідне татове обличчя для усіх, хто зібрався сьогодні біля їх будинку на вулиці Центральній в Новоселиці. Роман Ящук повернувся додому. Не так, як обіцяв дружині – вернувся в граніті. Щоб знову і знову нагадувати рідним, сусідам, всім нам, якою нереально дорогою ціною нам дається боротьба за незалежність і цілісність України.
Для Романа, згадують ті, хто його знав, не було нічого важливішого, ніж сім’я. І її треба було боронити, як і всю країну. В липні 2022 року він пішов служити... Побратими казали, що «З таким не страшно і у вогонь, і в воду». А він завжди говорив дружині, що повернеться з перемогою. Вірив, що буде жити, і вселяв таку віру в товаришів. І робив все для того, аби ця віра була реальністю. Не судилося.
«Заради своїх дівчаток я зроблю все» – це були його останні слова… Дівчатка осиротіли… Усе, що їм залишається, – це пам’ять. І вдячність людська – за чоловіка, за тата. «Війна не вибирає, але чомусь має хист забирати найкращих – таких, як Роман, ¬сказав, звертаючись до рідних, перший заступник голови Новоселицької МТГ Сергій Арсеній. – Але він житиме. Житиме в нашій пам’яті». Про повагу і шану побратимові говорив і представник військових Дмитро Блейбер.
І були квіти. Квіти вдячності – від новосельчан, рідних Героїв, що полягли, від начальниці відділу освіти Новоселицької міської ради Аделіни Руснак, профспілкової лідкерки освітян Новоселиччини Лілії Єремейко, від побратимів.
Молитвою, добрим словом згадаймо Романа, який боровся і віддав життя за долю України і наше майбутнє. Віримо, Господь відкрив перед ним двері раю…
