ПРОЩАЄМОСЬ З УЧИТЕЛЕМ І ПОЕТОМ
Сьогодні у Чернівцях прощаються з Василем Васильовичем Васканом - титулованим письменником, громадсько-політичним та культурним діячем, а ще - Учителем.
Це потім Василь Васкан з фахівця в царині точних наук перетвориться на лірика. А на початку своєї трудової діяльності він працював учителем, згодом - директором школи у рідному Котелевому. У 70-х роках минулого століття очолював освітню галузь Новоселицького району.
Він щедро ділився своїми знаннями з учнями, прищеплюючи їм любов не тільки до науки, а й всього людського. І вони досі пам'ятають науку Вчителя.
А літературне надбання Василя Васкана стало неоціненним скарбом для тих, хто викладає і вивчає літературу рідного краю. «Я заздрю крилам журавля», «Рушники – наче долі сторінки», «Яблука любові», «Черешнева дорога моя», «Солоні роси на калині», «Слово від серця» - ці та інші Васканові збірки учні читають, вивчають, розбирають на цитати, черпаючи мудрість від діда-прадіда, яку нам доносить письменник Василь Васкан.
...Не стало Учителя і Поета, але живі його наука і слово - в них він повертатиметься до нас знову і знову.
Спочивайте з миром, Василю Васильовичу...
Щирі співчуття рідним і близьким.