Довга і складна дорога вчителя – віддати дітям своє серце, закінчилася…
04 вересня 2024 року пішов з життя Михайло Григорович Тодеришин, вчитель предмету «Захист України» та «Основ здоров’я» Динівецького ліцею, людина, яка прибула на цю землю з Місією щиро творити добро…
Народився Михайло Григорович в селі Динівці Новоселицького району Чернівецької області. Його тата не стало коли йому виповнився рочок, а виховували та «дали дорогу у життя» бабуся з дідусем.
Михайло Григорович закінчив із відзнакою середню школу та поступив на навчання в Чернівецький медичний інститут. Зразковий студент та спортсмен-велосипедист, який неодноразово захищав честь свого ВНЗу на республіканських заходах, закінчив його в 1966 році та був призваний в армію в якості лейтенанта медичної служби в танковий, а згодом піхотний полк на Львівщині. В 1971 році, за відмінну службу, був направлений на подальше навчання у Військово-медичну академію, яку також закінчив із відзнакою. Вподальшому займався науковою роботою в сфері токсикології, має вагомі Державні нагороди, в тому числі «Відмінник охорони здоров’я СРСР».
Михайло Григорович - викладач вищої категорії, вчитель – методист. Більшу частину свого життя пропрацював в Динівецькій школі, викладаючи біологію, «Основи здоров’я», «Захист України». За власної ініціативи організував та постійно оновлював кабінет «Захисту України», власними силами зробив для учнів тир.
Служба та робота в школі завжди були пріоритетними, але Михайло Григорович також й чудовий чоловік, батько, дідусь. Разом із дружиною, Олександрою Степанівною, виховав двох чудових доньок, має онуків та правнуків.
Усе своє життя Михайло Григорович вирізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю, енергійністю, працелюбством. Він був справді неординарною, яскравою, мудрою, чуйною, доброю людиною. Ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч.
Сьогодні нам важко збагнути цю втрату, ще важче прийняти її.
Хтось із великих сказав: «Коли помирає особистість, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа, сутність». Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Михайла Григоровича - учителя, який виховав не одне покоління учнів, уміло навчаючи їх мудрості та відповідальності.
Освітяни Новоселицької територіальної громади висловлюють щирі співчуття з приводу передчасної смерті Вчителя, розділяють скорботу і біль рідних, друзів, колег - усіх, хто знав і працював з Михайлом Григоровичем.
Світла пам'ять про Нього завжди буде жити серед рідних, друзів, товаришів, колег, батьків та учнів школи, освітян громади і залишиться назавжди у наших серцях.
Хай лебединим пухом буде Вам, дорогий Учителю, земля і вічний спокій у Царстві небеснім.
